Покривало ілюзій загріє.
Ти закутаєш душу міцніш.
В темній ночі зневіри вцілієш.
Холод жалю і сумнівів - ніж.
Проштрикає те сонце в долонях,
Де вціліло маленьке люблю.
І його ти загорнеш до болю,
Так тепліше, хоч шепче - спалю!
Бо у ревнощів сила велика.
А ніч довга і сонце мале.
Тільки спомин кохання покликав,
Й покривало водночас тонке?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2018
автор: Квітка))