Я не знаю, що сталося зі мною…
Можливо винен похмурий листопад,
Який б’є по нервах мокрими гілками,
Вже не повернути теплих днів назад…
Як не повернути сонячних світанків
І не порадіти співам солов’їв,
Бо зима уже мережить візерунки
Таких коротеньких і холодних днів.
Десь у небі місяць вигляне із хмари
Сонце вже не гріє - полином гірчить.
Візьму лише радість й любов із собою
Навчусь цінувати кожну світлу мить.
З вірою у теплу і щасливу днину
Помолюся... тихенько заспіваю…
Ніжно берегтиму всю свою родину,
Що сталося зі мною, я не знаю…
02.11. 2015
Нова ред.22.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814936
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2018
автор: Веселенька Дачниця