Голодні африканці й азіати,
Вмирали папуаси й конголежці...
Їжі шматок давали їм у свято,
Проте його не мали – українці.
Усе, до крапелини, до шматочка,
Забрали до останньої зернини.
Босоніж хоронили, без сорочки,
І навіть тих, яких ще не хрестили.
Лилися сльози, бігла кров рікою,
А рани залишилися й до нині.
Голодомор залишиться бідою,
Який не раз робили в Україні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815034
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2018
автор: СЕЛЮК