Самотній вечір на порозі грудня…
Кохання в’язень взявся за перо -
Малює крила чорно-білим будням,
Ховаючись за маскою П’єро
Інкогніто приємніше молитись,
Та не до Бога, до земних ікон,
Напівпустий стакан вина налитий –
Невіруючі вірують в Закон
І сотні вже упали на коліна,
Сто першим бути вперто поспішав
У кожній другій зовнішність Мальвіни,
Лиш обраним дарована душа
Щасливим легше ждати переміни
Без остраху від руху олівця
Чому ж тоді ця маска Арлекіна
Обвила спрутом тінь мого лиця
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2018
автор: Тарас Слобода