Променисті світанки засвічують діти –
Порядкує у школі невгаваючий рій.
Ми споруд не будуєм, не ходим в забій.
Наша доля інакша – майбутнє ростити.
Зарясніють жоржини – то розквітне бузок,
А між ними семестри вирують щораз.
Розділя на етапи учительський час,
У волосся вплітається срібний дзвінок.
Рік за роком минає – усе по порядку.
За недоспані ночі приходить доплата…
Обертають планету вчорашні малята,
Нам дитинство своє залишивши на згадку.
Десь очікують їх не відкриті стежини,
Неймовірні розгадки завдань не простих !
Їм у школу водити нащадків своїх…
Промениться дитячість, рясніють жоржини…
© Оксана Осовська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2018
автор: Оксана Осовська