На клумбах квіти, мов коралі,
Сльозяться китиці росою…
А ти сидиш в сесійній залі -
Прозорий купол над тобою.
Ти, мов прелюдія сюїти,
Ввійшла і стала між рядами,
І твої очі, наче квіти
З зволоженими пелюстками…
Тобі так личить вишиванка,
Пасок підкреслює фігуру,
Ти неймовірна радикалка,
І ось твій вихід на трибуну!
Що ти говориш - не важливо,
Важливо те - що ти говориш!
Так драматично, так сміливо,
Як тільки ти, напевно, можеш!
На часі твій проект закону,
Але ж усі, либонь, міркують -
Як буде дзвоник з Вашингтону,
То і мерці проголосують!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815183
Рубрика: Гумореска
дата надходження 25.11.2018
автор: Протоієрей Роман