Кувала зозуленька в лісі зеленім,
Стояв козаченько чомусь засмучений.
Ой, чом ти, козаче такий невеселий,
Схилив свою голову?Плачеш, напевне.
Нема чого бути веселим й щасливим,
Коли дівчинонька заручена з іншим,
Колись же вона говорила-казала -
Нікого, крім мене вона не кохала.
Клялася, божилася, слово давала,
З походу мене зустрічать обіцяла,
А тут я вернувся, її вже немає,
Он бачиш там музика весело грає?
Вона, наче ніж моє серденько крає,
Нема мені щастя і долі немає.
Піду ж бо я ще раз їй в очі погляну,
А потім, як тінь у тумані розтану.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815489
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 28.11.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський