Як ходила ще у школу
Хлопця полюбила.
Мама мене за кохання
Частенько сварила.
- Мамцю рідна, мамцю люба,
А коли ж кохати?
Всі дівчата хлопців мають
І я хочу мати.
- Ще устигнеш, моя доню,
Зі своїм коханням.
Викинь хлопців з голови
Займися навчанням.
Як пройшло років із десять,
Стала вибирати…
Чи кохання, чи кар’єра,
Як краще діяти?
- Доню моя ріднесенька,
Що таке з тобою?
День і ніч ти на роботі
Не знаєш покою.
- Мамцю рідна, мамцю люба,
Головне – робота.
Відпочити ще устигну
Не твоя турбота.
Мені скоро тридцять вісім,
Не ходжу нікуди.
Заміж вийшли уже давно
Всії добрі люди.
- Мамцю рідна, мамцю люба
Я уже доросла
Знайти милого для серця
Не так то і просто.
- Ой годі, доню, вже тобі
Сидіти, скучати.
Пора зятя привести
До рідної хати.
- Мамцю рідна, мамцю люба,
Де ж зятя тай взяти?
За коханого не вийшла,
Других не хочу знати.
20.09.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2018
автор: Веселенька Дачниця