Він руку підняв не для ласки,
А вдарив дружину в лице.
Серця наливались свинцем,
Заплакали діти тихцем —
Давно не читали їм казки…
І гримнув дверима щодуху,
Аж стеля здригнулася враз.
Вервечки летіли образ.
Повторював він це не раз.
Сім’я відчувала розруху.
Була в нього інша — жадана.
Він думав, що в неї один.
Здавалось, любив до глибин.
На столику — випитий джин,
Упевнився — з іншим кохана.
29/11/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2018
автор: Lana P.