У вічній рамі із чоти́рьох стін

                           [b]*      *      *[/b]

У  вічній  рамі  із  чоти́рьох  стін
Серце  шарпа́є  скрушний  плин
Буття  нестримного,  шум  змін,
І  наче  тління  зпечених  вуглин
Догора  і  душа.  Піднімися  з  колін!
Немов  безсилість  здрібнених  краплин
Вогонь  згасити  й  почуття,  що  він
Так  розпалив  за  ті  пару  хвилин
І  зник.  Згубившись  в  тисячах  долин.

                                 [b]  [i]Дзвенислава  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                 [i]28  листопада  2018  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815704
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.11.2018
автор: Дзвенислава Гай-Нижник