Морозець, морозець, хай тобі, вже, буде грець.
Змерзли вуха, щічки й ніс.
Ти ж прийшов до нас, як гість
І свою уменши злість.
Ти не хочеш відступати?
Став ще більше лютувати!
Тай заліз за комірець,
І до ніг добрався, грець.
Ти, мороз, мене дошкулив,
З тобою дружба - час забулий.
Та сильніший, я за тебе.
І дам лупця тобі, як треба.
Щоб прогнать мороза-злюка,
Рука об руку сильно стука.
І розтер я щічки й вуха,
І бігав — ніби завірюха.
Щічки стали, як жаринка,
З під комірця пішла паринка,
Розігрілася стопа.
Мороз від мене відступа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815719
Рубрика: Дитячі віршики
дата надходження 30.11.2018
автор: Сокол