Важкі часи — це все життя моє.
Вони стають все важчими щороку.
Все більше зла навколо скрізь стає.
Йому дорогу ми дали широку.
А гірш за все — те, що ми є самі
Цим злом у більшій або меншій мірі.
У те, що зміниться щось, якщо ми
Самі не змінимося, я не вірю.
Той, хто обманює, втрачає сам
Спроможність відрізняти, що є правда,
А що брехня. Тому сцуть в очі нам.
А ми ковтаєм, мов баранів стадо.
У Томосі що толку? От якби
Зробили б ми релігією совість,
То був би толк. І більш не зла доби,
А діб добра я вам писав би повість.
[i]30.11.2018, Київ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815815
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2018
автор: Петро Рух