Так, всі дорослі брешуть.
Ні, не заради блага.
Гірше з усіх обмежень -
Інформаційна спрага.
Голос зривати марно,
В тиші заховуй сенси.
Небо ставало хмарним,
Зимами стали весни.
Спогади - замість мрії,
Сутінки - замість світла.
Серце чомусь німіє:
Більше не до просвітлень.
Де ж загубилась щирість?
Людяність вже - не в людях.
Зникла уся важливість
Сили, що б’ється в грудях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815872
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.12.2018
автор: Олександр Гриб