В долині річка в’ється тиха,
І осінь листя золотить,
На берегах трава шовкова,
Мов ковдра жовта вже лежить.
А вдалині синіють схили,
Повітря трішки холодить.
І журавлиний ключ у небі,
Курлича тужно, вже летить.
Он там багряний кущ калини,
Схилився низько до води,
Злітає з нього листя барвне
Й пливе воно собі кудись.
А за кущем місток вузенький,
Туди спішили я і ти.
Хто б знав, що восени судилось
Нам щастя золоте знайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2018
автор: Володимир Бабієнко