Авторська пісня
Кличе раз у раз Вічне Місто нас,
Босим би побіг, якби спромога.
Вечір за вікном і тече псалом
З вуст твоїх у Судного Порога!
Кожному своє сили надає,
А мені – лише твоя молитва.
Пахнуть в моїх снах квіти на дахах,
А між ними ти, така тендітна.
Я люблю тебе, хоч ім’я твоє
Покриває жовтим листом осінь.
Все життя, як мить, хай тобі щастить,
Помирати вже не страшно зовсім!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816012
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 02.12.2018
автор: Протоієрей Роман