Пристрасті оголені до відчаю,
нічого вічного.
Крім забутого кіно.
Занадто багато для однієї точки в просторі,
зарплата, цигарки, де дно?
В провалля немає вже сенсу,
на небо не кличе ніхто...
Я звалася б поетеса, пила б безкоштовно вино.
Забагла реалій без п'єси:
біль та відповідь...
Інсайдів та вражень рядно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816245
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.12.2018
автор: Тата