Молода мама з коляскою...
В ній дитина лицем вперед,-
Не бачить і не чує ту маму...
В руках мами мобіла ( або
пляшка)... Часто,- цигарка...
Що виросте з тої дитини!..
Хоч народних звичаїв намисто
Вогниками світиться в віках,-
Молодь наша вулицями міста
ходить зараз з пляшкою в руках.
Це ж не хило: „тьолка” біля боку…
В руках пляшка!.. Лиса голова!!.
Крок ступив,- ковтнув собі нівроку,
Смачно плюнув,- і ні трин-трава.
Я всміхаюсь… На гідробудові,-
Де лиш праця, грошей же - катма,-
Теж водились хлопці „гонорові”,-
Звичаї… творили жартома.
Проковтнувши „щі”(немов помиї),
Змивши з тіла сіль денних звитяг,
Йшли на гулі з в’язкою на шиї
Бубликів та… пляшкою в руках.
Ні, не пива,- в ті часи злиденні
Цей товар був чудом із чудес,-
Щось солодке...Гулі ці буденні
Викликали певний інтерес…
Озирались, сміючись, „зазноби”,
Накидали оком на них ми...
Сміючись - ковтали...Тільки лоба
Не голили...Не були "дітьми"…
Він, повірте, й сам стане коліном
Із роками...Та резон тут є,-
Вже ніхто не схопить за чуприну...
Він... Вона...О, горенько моє!..
Хоч народних звичаїв намисто
Вогниками світиться в віках,-
Молодь наша вулицями міста
ходить зараз з пляшкою в руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816295
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.12.2018
автор: Янош Бусел