Ти не чекала, що я залишуся,
Ти лиш хотіла до себе уваги.
Та я пішов не зібравши валізи,
І обіцяв повернутись віршами…
Ти так чекала, щоб я написав,
Чекала у снах, на роботі, у парку…
Та я був німим і розбитим, як скло,
Тому все що міг, я писав у шухлядку.
Я вірю в те, що ти у мене віриш,
Вірші б тобі писав, якби я міг…
А так це все що можу, подивись,
Примерз мій поцілунок квіткою до ніг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816349
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.12.2018
автор: Олесь Амбросов