Душа

Не  піддамся  на  провокації  своєї  душі,
Вона  хоче  до  того,  кому  не  потрібна,
Штовхає  до  відчаю  й  плачу  вночі,  
Будь  ласка  не  муч,  не  тривож  мене,  рідна.

Ти  робиш  лиш  боляче,  ляж  відпочинь
Не  шепчи  мені  думки  свої  та  романси
В  безтурботні  та  світлі  простори  полинь
Надивились  вже  всі  на  твої  реверанси

Ти  мене  за  живе,  ти  мені  уві  сні
Пишеш  музику  знов  і  сумні  свої  вірші
А  я  зранку  вкраду,  видам  їх  за  свої,
Ти  від  мене  втечеш  і  не  буде  їх  більше.

Перекрикую  горе  твоє  щоб  нікому
Не  здавалась  слабкою  і  кволою,  бачиш
Я  ховаю  в  собі  твої  відчай  і  втому
Щоб  не  бачив  ніхто  безпорадно  як  плачеш

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816403
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2018
автор: Soloirach