Я піду, по стежині далеко – далеко.
По дорозі загублю, всі печалі свої,
Ой, народу, живеться на світі нелегко,
Хоча в лісі, нам співають пісні солов`ї.
Є веселі та на жаль,бувають й журливі,
Йде війна, на сході, знову палає земля,
Там не сіють пшеницю, все роси сльозливі,
В травах, фосфорні бомби – то привіти з кремля.
Зима п`ята, сувора, мороз й заметілі,
Наші воїни, славні, на посту, як завжди,
Стережуть, кордони, відчайдушні і смілі,
Захистити нас здатні, хоча сніг й холоди.
Я іду, по стежині, день зимовий, ясний,
Хай бійців, він зігріє, подарує ніжність,
Нехай Бог,захищає, їх в цей час надважкий,
Поклонюся солдатам…..
За відвагу й мужність!
06. 12. 2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2018
автор: Ніна Незламна