Основи поетики. Пуант.

Пуант  (фр.  pointe  —  вістря,  гострий  кінець,  лезо)  —  гостродраматичне  завершення  ліричного  сюжету  у  ліричному  (драматичному  чи  епічному)  творі,  найвищий  прояв  градації.
П.  —  це  асоціювання  по  низхідній  від  цілості  до  частини,  яка  виступає  цілістю  для  ще  менших  частин,  і  так  далі  аж  до  якоїсь  дрібної  точки,  де  буквально  чи  переносно  лежить  уся  вага  твору.  За  допомогою  пуанта  митець  досягає  незвичайності,  збудження  напруження  нашої  уяви,  виокремлює  з-поміж  інших  головну  деталь.

 …  увігнав
заступ  у  землю
хотів  докопатися
до  джерела
а  докопався
до  крові
(А.  Крат).

П.  притаманний  також  байкам,  притчам  та  іншим  жанрам,  які  завершуються  лаконічним  або  афористичним  висловом.  Термін  П.  вживається  у  балеті  —  танець  на  кінчиках  пальців  ніг.

Оповідання  Василя  Полтавчука  –  це  негаласливо  відгранені  життєві  історії,  випадки,  за  якими  людські  долі  з  їхніми  правдами  і  кривдами.  У  часі  –  від  воєнного  лихоліття,  котре  гірко  відлунює  в  душах  людей  і  понині,  до  днів  теперішніх  –  не  дуже  багатих  на  радісні  миті.  Зате,  як  і  тоді,  щедрих  на  таланти  творити  добро,  виступати  проти  зажерливості  –  на  захист  людської  гідності.

Автор  дотримується  класичної  традиції  у  будові  стислого  епічного  твору:  буденна  фабула  обов’язково  має  крутий  поворот  у  своєму  розвитку  і  новелістичний  пуант.  І  робиться  це  не  для  приголомшення  читача,  а  для  втіхи  осягнення  ним  сподіваної  несподіванки.

«Pointiller»  (франц.  мовою)  –  писати  крапками.  Наприклад,  у  живопису  –  це  манера  письма  окремими  мазками;  у  музиці  –  особливий  тип  письма,  при  якому  кожна  нота  відокремлена  від  другої  паузою.  

У  літературі  ця  манера  письма  притаманна  новелістам.  Василь  Полтавчук    —  талановитий  новеліст,  у  творах  якого  яскраво  помітні  прояви  пуантилізму.  Мова  його  оповідань  по-народному  барвиста,  без  словесних  викрутасів.  Для  прикладу,  такий  ось  малюнок.

«У  ярку,  що  через  дорогу,  за  рідкою  шеренгою  старезних  верб,  немовби  хтось  кукурудзу  віє.  Сиплеться  та  кукурудза  і  сиплеться,  неначе  цілий  куток  до  млина  рихтується.  Але  то  тільки  так  причулося  Даникові.  Насправді  ж  там  шумить-вишумовує  невидима  за  туманом  вода»  (оповідання  «Даник»).




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816600
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.12.2018
автор: Теоретик