Я не раз хотів жениться,
Без дружини - пропадай,
Н і з ким навіть посвариться,
Сумно, чорт же забирай.
Тут з-за печі щось вилазить
І до мене зразу - скік:
-Це мене ти викликаєш? -
І штовхає сильно в бік.
-Ні, - кажу я, - що ти, що ти,
Я про тебе лиш згадав,
Випивали з кумом вчора,
Мабуть трішки перебрав.
Як заснув - не пам"ятаю.
А воно дивиться в вічі.
-Не журися, друже, - каже,
А уважно придивися
Чи тобі я не підходжу,
В мене також є хвігура
Та й красою заворожу,
Заведемо шури-мури.
А на роги не дивися,
Бо рогатим станеш сам,
Як надумав одружитись
То назад не повертай.
Довго в ліжку я крутився,
Повернувся та й упав.
Бачу кума на порозі
Із плящиною в руках.
Ні, мабуть я одружуся,
А то "білочки" прийдуть
І чарчину всунуть в зуби,
Ось тоді я пропаду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816709
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 08.12.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський