Скільки ж снігу накосило
В лісі, в полі, на дорозі!
Світло діточки гасили
Й спать лягали у тривозі..
Де ти ходиш, Миколаю,
Слизько, може, на стежинах?
Може, сани поламались,
Чи злякала хуртовина?
Важкувата, мабуть,торба —
Чемних діточок багато,--
І Михайлик носом сьорбнув,
В ліжко ліг скоріше спати.
Через сон малятко чує,
Що шепоче хтось у хаті,
У чоло його цілує,
Так, як робить завше мати.
Миколая любить хлопчик ,
Та уже почав дрімати.
І Святий дитя не кличе,
Щоб дарунком привітати…
Снігу, снігу ж накосило.
Все село тепер в облозі.
Світло діточки гасили--
Миколай до них в дорозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816873
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 09.12.2018
автор: Valentyna_S