Я потонув у глибині очей твоїх,
В безодні губ твоїх небесно-ніжних,
І моє серце, наче той квітневий сніг,
Розтануло - наскільки ж ти розкішна!
І серця твого неймовірна доброта,
І усмішки прекрасної чарівність,
І рук безмірна теплота,
І голосу безмежна ніжність;
Й волосся твого шовковистий блиск,
І стрункості чарівних ніжок диво,
І зведений між нами Богом міст -
Все робить це мене таким щасливим!
Яка любов, яке кохання!
Яке нестримане бажання!
Так добре, що зустрілись ми
Посеред лютої зими!
Що пристрасті твоєї сила
В мені палке кохання розбудила!
Зірок мені не треба в висоті,
Коли для мене сяєш ти в житті!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2018
автор: Володимир Мілянчук