Не надивлюсь, не звикну, не втомлюсь…

                                                                                             [i]  Альоні[/i]

Не  надивлюсь,  не  звикну,  не  втомлюсь
Захоплюватися  тобою  я.
І  втратити  це  щастя  не  боюсь.
Бо  щастя  це  не  втратити  ніяк.

Ми  вічні.  Але  тільки  лиш  любов
Вмикає  цю  свідомість,  досвід  цей,
Режим  справдешнього  життя,  де  Бог
Є  близьким  другом  і  де  рідне  все.

[i]10.12.2018,  Київ[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817021
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2018
автор: Петро Рух