Є в мене веселий, чудернацький котик
Кузьмою назвали, в нього довгий хвостик
Очі зеленаві, весь, як сніг біленький
Він короткошерстий, миленький, гарненький!
А непосидючий, то неначе шило
Поверне голівку, гляне полохливо
І такий бешкетник! Плигає відважно!
За мить очі хитрі, дивиться уважно
Доволі розумний, хоч зимно надворі
Швидко зловить мишку в холодній коморі.
Котиться клубочок… То його забави
На двох лапках носить, я ж радію завжди
Хвостик у обіймах, так старанно миє
Отакий чистьоха, справно морду вмиє
Любить муркотіти, як погладжу спинку
Та коли голодний, кричить без зупинки
Залунає гучно на всю хату – МЯ -У
Як наїсться добре, спатоньки вкладаю.
Любить ласку, ніжність, ну немов дитятко
Дарить мені радість, ось таке звірятко
Екзотичний котик….. Справжнісіньке диво
Гадаю живеться, йому в нас щасливо.
10.12.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817115
Рубрика: Дитячі віршики
дата надходження 11.12.2018
автор: Ніна Незламна