Коли втратив силу незрадний, весняний талан.
Коли помахала єхидно «па-па» вища ліга…
Депресіє, ти запізнилася. Нащо прийшла? –
Якщо засніжило, що й в душу насипало снігу.
Уже й не впізнати те місце, де квітли сади.
Буває так холодно, що про тепло і не мрієш!
Стоїш і чекаєш. Тремтиш – абсолютно один,
Кому яке діло, що в тебе на серці біліє.
Для того, щоб стати, мабуть, не потрібна рука –
Не хочеться бути заручником умислу злого.
Вмирає романтик у світі, де все напоказ,
Крім справжнього.
11.12.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2018
автор: Володимир Шевчук