ВЕРБА
Для чого верба ясна,
Ти в зиму зацвіла?
Немов би через серце
У небо проросла.
Чому душі, - весною,
Торкнулася на диво,
Стоїш, білява квітом,
Як дівчина красива.
Ой вербо, зачаруй,
Приклич нове тепло,
Щоб в душі і серця,
Воно ізнов прийшло.
Ой вербочко, білява,
Не дай серцям заснуть!
Забути волю й славу,
Святий батьківський путь.
Вже, коси твої довгі,
Морози заплітають
Чужі вітри нещадно
Знов душу розривають
І сумно задивився
Із неба місяченько,
Чи може закохався
У тебе він, серденьком?
Як ти всміхнешся щиро -
Мов холоду немає..
Невже ізнов, сестричка,
Журавка заспіває?
Ой вербо, наречена,
У заметілі біла,
А може то не сніг,
Весна вже заясніла
Анфіса Букреєва-Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2018
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)