Вечірній снігопад відваджує від сну,
цяткує шибу зграями сніжинок,
господарці зимі під сосонку рясну
наносить кучугуру на зажинок.
Приховує стежки в безлюдному дворі,
зірки раніш засунув у кишені.
Під світло ліхтаря злетів пухнастий рій –
метеликами пурхає у темінь.
В захоплені чолом тулюся до вікна,
дивлюся на оте грудневе диво.
Хай вибачить моє відступництво весна,
бо взимку теж буваю я щаслива.
11.12.18
(фото з інтернету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817233
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.12.2018
автор: Галина_Литовченко