Збожеволів нині вітер -
Так мете, що слів нема,
Насадив біленьких квіток...
Ну а може то зима?
Разом з ним танцює в танці,
Розсипає пелюстки,
Всіх збере докупи вранці,
Та нанизає нитки.
Оксамити із бурштином
І корали снігові,
Шити буде із сатину
Сорочки собі дзвінкі.
Вишивай красуне землю,
Тай по білому біли,
Доторкни намиста щемно,
Намистини кинь згори.
Бісерини сій по полю,
Хай весною цвіт зійде,
Відпусти себе на волю
І зомлій хоч де- не- де.
У лісах, в садах казкових,
У суцвітті матіол,
Сни насни такі, чудові,
У багатті дивних зол...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817238
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.12.2018
автор: Леся Утриско