Якщо кипить життя в душі,
Тоді і осінь як весна.
Рядки гуртуються в вірші
І мрія в слові воскреса.
А відголосок власних дум
Затаєних у стадії пізнання
Навіють ніжний легкий сум-
Проголосують за кохання.
Бо всі релігії світів
В Любові крила позичають.
І ті , хто істину не взрів,
Багато у житті втрачають.
По сходинках до пізнання
Невпевненість щоб подолати
Літать повчають журавля
Щоб у руці синицю мати.
Та у Любові два крила
ЇЇ у клітку не закрити
І вправно так на журавля
Синицю може замінити
І не сховатися ніде
Від того прагнення Любові
Вона і в осені знайде
І заримує вірш у слові
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2018
автор: Тетяна Акименко