Листи у Вічність пише скарбний Час
Розорений,розхрістаний ,роззутий,,
Вітрами зимними обскубаний нераз
Людьми і світом й доленькой забутий
Зневажений у каламуті днів
Дільців продажніх і глухих сліпців
Отараю лукавиих слів лжепатріотів,лжеборців
Обдурений,розхрістаний, побитий
В бруківку втоптаний підошвами чобіт
Спотворений, поранений, убитий
Жебракувати йде із нами в світ.
Бо ми і Час з одної пуповини,
Одним зерном у землю упадем.
Біда, що в тім , не бачимо провини,
Що бур"янами з зерен проростем...
Листи у вічність не чорнилами - сльозою
Нестерпний болем пише скорбний Час
Одружений не з радістю - з журбою,
А що подумає Історія про нас?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817401
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2018
автор: Тетяна Акименко