Забудеться…

Яблуком  соковитим  смакує  вечір  .
Особливо  .
На  склі  білі  ангели  осіли  .
А    вітер    порушує  тишу  зимову  .
Накочуються  сльози  тужливо  .
Закутуюсь  у  мрію  шовкову  .
Збільшується  чекання  і  здійснення  .
Дозволити  собі  сміливо  ,
щасливою  бути  .
Коли  всі  пильнуватимуть  годинники,
щоб  не  забути...
І  цей  сніг,  ніби  трохи  покриває  чистотою  .
Холодний  сміх,  забудеться  ,
мабуть  весною  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2018
автор: БЕЗ