І сонце буде
Знов одне на всіх.
Ти вже у грі -
Гориш в чужих інтригах.
Тебе забудуть.
Ти загубиш сміх.
В календарі
Вросте байдужа крига.
Шматки світанків -
Твій калейдоскоп -
Усе, що ти
Зберіг від самознищень.
Затісно в рамках?
Час казати стоп!
А десь сади,
В їх затінку - всевишній.
Ти розворушиш
Килим пелюсток,
Твої сліди
Мов паморозь на стежці.
У наших душах
Мовчки гине бог.
А ти іди,
Щоб світлом стати врешті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817431
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.12.2018
автор: Олександр Гриб