Внутрішній світ

Я  бачу  як  живе  в  мені,
Без  краю  всесвіт  у  пітьмі,
Цю  темряву  створили  люди,
А  потім  -  розкидали  по  всюди.

Люди  бачать  різний  світ,
У  когось  там  вічний  гніт,
Хтось  дитину  поховав  -  
В  середині  помер,  пропав.

Злий  думки  свої  не  знав,
А  брехун  їх  заховав,
Лицар  загубив  в  пітьмі,
Добре  серце  в  бородьбі.

Той  птах  що  літав,
До  землі  за  нею  впав,
А  вона  його  забула,
Бо  давно  вже  з  другим  була.

Плинув  час,  точився  камінь,
Не  люблять  бога  в  тому  храмі,
Злі  монахи  воювали
Жінок  "невірних"  повбивали.

А  потім  народилося  дитя,
З  жагою  помсти  до  кінця,
Він  буде  вічно  пам'ятати,
І  не  зможе  тихо  спати.

Дві  сторони  -  добро  і  зло,
В  душі  відбувається  воно,
Майстер  мудрий  і  великий,
Впав  до  долу  перебитий.

Тільки  він  битися  не  став,
Бо  силу  свою  добре  знав,
Пожалів  дурних  людей  -  
Вони  зібрали  палачей.

Згубили  майстра  тай  кінець,
Наділи  радості  вінець,
А  син  його  прийшов  до  них,
І  більш  ніхто  не  бачив  їх.

Люди,  люди  хто  Ви  є?
І  навіщо  Вам  своє?
Щоб  за  це  все  воювати?
Одне  одного  вбивати?

Я  добре  чую  як  в  мені,
Кричить  той  світ,  що  у  вогні,
Це  я  його  так  запалив,
Щоб  кожен  темний  там  згорів.

Я  добре  знаю,  що  в  мені,
Заквітне  всесвіт  по  весні,
Там  добро  віднині  буде,
Його  також  створили  люди.

Не  відвернулися  від  мене,
Коли  на  дворі  було  темно,
Просто  так  нагодували,
Світло  залюбки  віддали.

І  вона  мене  чекала  -
Нікого  іншого  не  знала,
Птахи  додому  прилітали,
Для  неї  слова  мої  співали.

Батько  сина  обійняв,
Чарку  більш  не  хиляв,
Ніхто  ні  в  кого  і  ніколи,
Нічого  не  забрав,  не  вкрав.

Добрий  знав  свої  думки,
Чесний  дойде  до  мети,
Лицар  нічого  не  згубив,
Він  також  когось  любив.

Майстер  думками  говорив,
Сидів,  мовчав  і  закурив,
Люди  думали  про  те,
Хто  його  коли  знайде.

Гарний  сон,  весела  казка,
Пісня  лине,  щезне  маска,
В  цьому  храмі  бога  люблять,
Монаха  тут  нічим  не  куплять.

Зло  не  мало  сили  зовсім,
І  головне  -  перед  усім,
Люди  розуміли,  пробачали,
Людьми  нарешті  люди  стали.

Таким  є  світ,  що  у  мені,
Колись  живе  він  у  пітьмі,
А  потім  весь  горить  в  вогні,
Щоб  знову  жити  у  весні.

                         Роздуми  на  довільну  тему,  а  саме  :  "Внутрішній  світ".  
                         Роздуми  стали  віршами.  Гарного  настрою  Панове.  Потрібних  думок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817458
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 14.12.2018
автор: Майстер Слова