Ти чар останні вибрики весняні
Фарбуєш марно в теплі кольори
На пів шляху не стримати повстання -
З’явись мов чудо, й тричі повтори
Що ще не час, нехай і я остину,
Доп’ю вино усіх Твоїх причасть
Молитися не стану без упину,
Кохати й зневажати водночас
Бо вірю я, в саду достигнуть вишні
І ти таки знайдеш мої уста
Не прокляне - благословить Всевишній
Ця мить остання, грішна, саме та…
Тож поверни мені хоч на хвилину,
Мізерний шанс поцілити в мішень
Якби горіла хоч на половину -
То я б тобою марив кожен день
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2018
автор: Тарас Слобода