Бігла зимонька щосили

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817333

Бігла  зимонька  щосили    
і  у  ліс  вона  носила
кучугури  високі,
перемети  немалі.

У  листках  іще  світилась,
у  гущавині  журилась,
та  не  час  їй  сумувати:
треба  пташок  годувати.

У  гущавині  сидять,
по  гіллячках  їм  стрибать,
шукати  собі  поживу
для  життя,  щоб  мати  силу.  

Щоб  літати  між  снігами
і  у  снігу  ялинками,
і  клювати,  де  зело,
принесіть,  щоб  їм  було.

Щоб  синиці  підживились
і  у  лісі  щоб  водились,
берегли  сади  і  ліс,
хто  тут  що  синицям  ніс?

Несли  їм  шматок  хлібця,
насінина  ще  була,
а  ще  крихти  в  годівниці
для  крилатої  для  птиці.

Зима-зимонька  за  містом
густо  вкрила  снігом  чистим,
тепер  птицю  підгодуй
і  веселий  чимчикуй.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818847
2.12.2018.-14.12.2018.
Світлини  Ігора  Винниченка:
“І  братам/сестричкам  нашим  меншим  гостину  відніс,
і  Вас,  Друзі,  припрошую  красою-вродою  замилуватись”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210229750339751&set=pcb.10210229756739911&type=3&theater



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817563
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2018
автор: Светлана Борщ