Прийшла, як завжди дуже гарна,
крилом махнула з висоти,
до осені ти невблаганна,
заполонила її сни.
Накрила білою вуаллю
своє обличчя до весни,
прекрасна королева балу,
всі підкоряються тобі.
Порою пестиш і голубиш,
умінь тобі не позичать,
на вікнах свято намалюєш
із срібно-білих зірочок.
А іноді, заплачеш гірко,
сумна сльоза розтопить лід,
душа жіноча непізнанна
і нам, цього не зрозуміть.
В тобі вирує буря й спокій
і серце маєш з кришталю,
я у полоні чар казкових,
цей світ зимовий я люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817609
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.12.2018
автор: Ксенія Вірна