Чуєш звуки, чуєш дивні звуки
Й небо сіра хмара обплела,
Сіли білі лебеді на луки,
Сіли дочекатися тепла.
Дивляться вони як понад хати
Летить пахучий дим із димаря.
Й їм пора у вирій відлітати,
Їм пора летіти за моря.
Не сумуйте лебеді біленькі,
Не сумуйте у журбі німій.
Є сьогодні в України – Неньки,
Сподівань багато і надій.
Не сумуйте лебедоньки нині,
Вам далеко будуть сниться сни.
Може вам присняться на чужині,
Сонцеквітні подихи весни.
Все минеться й час такий настане,
Теплий вітер розжене туман.
По весні холодний сніг розтане,
Встане щастя з марева оман.
І земля очнеться від утоми,
Пишні квіти знову розцвітуть.
Тільки памятайте путь додому,
Піднебесний памятайте путь.
Парище.
2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817738
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2018
автор: Мартинюк Надвірнянський