Смакуєм віски , ласуємо манго.
І згадуєм , що ми колись накоїли.
Кружляють пари в божевільнім танго.
Граційні ПА , неначе збожеволіли.
Над нами мабуть десь кружляє янгол.
Вкриває спогади сріблястою порошею.
Жагучо-пристрасно лунає танго.
Та я тебе на танець не запрошую.
Слова хміліють, віски вже не п"ється
Недослухаємось до слів, сердець і музики.
І кожен , один з одного сміється.
Нещирість слів беремо у союзники.
Тож слів не треба, також сліз не треба.
Не поєднати те, що вже розколото.
Не будемо просити щось у неба.
Говорять правду - (Що мовчання золото).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2018
автор: Ukraine55