Янголятко

Десь  там,  за  марами  життя,
Десь  там,  за  тінями  буття,
Зустрілися  чарівні  янголята.
Вони  неначе  сонця  немовлята.
У  них  безмежно-світлі  почуття.

Вони  балакають  про  щось.
Шукають  начебто  когось
Та  й  сперечаються.  З  них  перший  каже:
-  Я  віднайду!  Дідусь  вітряк  підкаже.
Вітряк  товариш  мій,  так  повелось.

-  Та  ні,  не  знайдеш  ти  його,
Хоч  й  в  дідуся  питай  свого,  -
Відповідає  другий,  -  дідко  в  хмарах,
Але  малий  у  хмарах  ще  в  примарах.
Я  запитаю  в  сонечка  мого.

-  Не  знає  сонце,  бо  воно
Також  у  небі.  Все  одно
Знайду  я  перший.  У  тітоньки  весни
Спитаю,  бо  та  десь  в  незрадливі  сни
Літає,  та  й  відшукає  все-одно.

-  Чому  вважаєш  ти,  що  сни,
То  друзі  тітоньки  весни?
-Тому  що  друзі,  так  вона  казала,
Й  сама  про  них  мені  розповідала.
Найкращі  друзі  в  тітоньки  вони.

-  Ті,  що  в  моря  десь  на  пузі,
Що  ховаються  у  лузі,
Ті,  що  в  небі,  у  казках,  що  блукають...
Але  ж  ті,  що  людей  земних  вітають,
Знаєш  й  сам  про  те,  що  ті  не  друзі.

Я  перший  янгола  знайду.
У  ліс  зелений  я  піду.
До  дуба-велета.  Про  все  він  знає.
Йому  чарівна  ніч  розповідає,
Так!  Я  до  дуба-велета  піду...

-  А  ось  і  ви!  Шукаю  вас.
Давно  поповнення  у  нас,  -
То  янгол  третій  прилетів  й  сміється,  -
Ваш  гомін  по  усім  всесвітті  ллється,
А  диво  всіх  захоплює  в  цей  час...

----------

У  Раю,  де  білі  крила,
Радість  нова  звеселила.
В  сяйві  сонця  янголя  народилось.
Найпрекраснішим  з  усіх  відродилось.
Й  небеса  ота  краса  засліпила.

На  Землі,  де  темні  ночі,
Не  відкриє  янгол  очі.
У  загубленому  світі
Вже  не  знайде  щастя  миті,
Й  не  побачить  сни  дівочі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817810
Рубрика: Нарис
дата надходження 16.12.2018
автор: Ирина Васильева