Холод б'є по долонях
добирається до кісток
так, що терпіти ледь можна
ще трішки б і здох
Та доо біса... хай все снігом засипе
щоб людей і машин
небуло навіть видно
серед білих вершин.
І мене... щоб я десь загубився
де немає тебе
здавалося ледь і убився б
можливо- це все...
А сніг падав учора
його я пропустив
Все ж не варто від горя
Як цей сніг до долу іти
Він вже перестав
лежить і колить до зору
макропроклятий кристал
холодним укором:
... і ким же ти став?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817848
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 17.12.2018
автор: Адам Буткевич