Відшуміла осінь,
Листя відлетіло,
Зима снігом білим
Землю сонну вкрила.
В крижані кайдани
Річки закувала,
Льодяні дзеркала
Снігом засипала
На ставках , озерцях
Ткала покривала ,
Сніжні заметілі
В гості зазивала
Замела дороги
Степи і діброви
Снігові замети
Наче сніжні гори
Вовки сіромахи
Збилися у зграї ,
Як знайти поживу
Лише вожак те знає
Пташки теж на гілки
Де бруньки - там й сіли,
Трошки подзьобали,
З шумом полетіли
Крадеться лисиця,
Чого не сидиться -
Сіла, зачаїлась,
Тільки сніг іскриться
Вчула десь хитрюща
Спів ранковий півня,
Крадеться тихенько
На людське подвір’я
У курник залізти б,
Не к добру ознака…,
Чутно, в теплій будці
Вже гарчить собака
А на тину, півник ,
Голосно співає,
Крізь шпаринку виліз,
Ранок зустрічає
Блискавкою метнулась-
Ухопила півня!
На снігу лишились
Тільки слід та пір’я
З димаря сорока ,
За цим споглядала,
Потім Василькові
Це й розповідала
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817866
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.12.2018
автор: Викчер