Вибач, ні, Івасю (переказ вірша Крістіни Россетті No, Thank You, John )

Вибач,  ні,  Івасю  (переказ  вірша  Крістіни  Россетті  'No,  Thank  You,  John')

Що  люблю  тебе,  Івасю,
Я  ніколи  не  казала.
Нащо  всі  ці  "мила,  зглянься?"
Їх  щодня  чимало.

Знаєш:  не  люблю,  Івасю,  
Приманити  не  хотіла  -  
Так  за  мною  чом  таскатись,
Мов  марище  сіре?

Може,  Мотря  чи  Марічка
Пожаліють,  як  захочеш,
То  не  будь  самотнім  вічно  -
Мене  ж  дарма  просиш.

Я  -  без  серця?  Що  ж,  гадаю,
Коли  так  -  не  ображайся,
Не  проси,  чого  не  маю.
Думать  намагайся.

Хай  мине  розмова  марна,
Не  брешу:  не  обіцяла.
Відмовила  б  й  ста  Іванам  -  
Тебе  б  не  приймала.

Нащо  нам  життя  псувати?
Юний  вік-бо  хутко  сплине.
Краще  жити  й  забувати:
Як  зрадиш  -  не  винен.

Домовимося  дружити  -  
Це  немало,  як  взаємно.
Тільки  щоб  нам  не  дурити,
Без  пунктів  таємних

Щоб  угода...Хитрування,
Витівок  -  прошу  зрікатись.
Маю  дружбу,  та  кохання...
Вибач,  ні,  Івасю.

Переказ  16.12.2018

No,  Thank  You,  John

BY  CHRISTINA  ROSSETTI

I  never  said  I  loved  you,  John:
               Why  will  you  tease  me,  day  by  day,
And  wax  a  weariness  to  think  upon
               With  always  "do"  and  "pray"?

You  know  I  never  loved  you,  John;
               No  fault  of  mine  made  me  your  toast:
Why  will  you  haunt  me  with  a  face  as  wan
               As  shows  an  hour-old  ghost?

I  dare  say  Meg  or  Moll  would  take
               Pity  upon  you,  if  you'd  ask:
And  pray  don't  remain  single  for  my  sake
               Who  can't  perform  that  task.

I  have  no  heart?—Perhaps  I  have  not;
               But  then  you're  mad  to  take  offence
That  I  don't  give  you  what  I  have  not  got:
               Use  your  common  sense.

Let  bygones  be  bygones:
               Don't  call  me  false,  who  owed  not  to  be  true:
I'd  rather  answer  "No"  to  fifty  Johns
               Than  answer  "Yes"  to  you.

Let's  mar  our  pleasant  days  no  more,
               Song-birds  of  passage,  days  of  youth:
Catch  at  to-day,  forget  the  days  before:
               I'll  wink  at  your  untruth.

Let  us  strike  hands  as  hearty  friends;
               No  more,  no  less:  and  friendship's  good:
Only  don't  keep  in  view  ulterior  ends,
               And  points  not  understood

In  open  treaty.  Rise  above
               Quibbles  and  shuffling  off  and  on:
Here's  friendship  for  you  if  you  like;  but  love,—
               No,  thank  you,  John.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817940
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 17.12.2018
автор: Валентина Ржевская