Ти задихаєшся від бруду дешевої плоті
зранку каву доп’єш і йдеш на роботу
Забуваєш огиду дешевим алкоголем,
а запах перебивають жуйки з ментолом
Слова її ховаєш у пам’яті наче крадіжки
Далі давишся запахом хвойд у своєму ліжку
Хоч ще здригаєшся від запаху знайомих парфумів
які в кожнісінькому сантиметрі твоїх старих сорочок (костюмів)
Ти стежиш за нею у всіх мережах
бачиш поруч, лише, вірних і гарних
Проклинаєш своїх колишніх і йдеш до причастя
І віриш, що все було тільки на краще
Сміх її у пам’яті вибухає, як постріл
І ти не тямиш себе від сорому і злості
Молишся почути від неї "я тебе кохаю"
А вона серце твоє( як і ти її колись) розбиває
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2018
автор: Cristianyshka