Зима
кристали льоду збила вкупу,
снігами обійма.
Снігів
безмовну пісню стало чути
і взя́лася пітьма.
Пітьму
роз'їли іскри й жваве світло
нестримного вогню.
Вогонь,
міцну розбивши кригу,
дона́га роздягнув.
Зими
бліде й прозоре тіло
побачити хотів.
Але
застав її зненацька -
кинулася в бій.
Зима - вогонь.
Зима - вогонь.
Зима - вогонь - зима!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817973
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.12.2018
автор: PersephoneNeit