Очі сумні, серед дня пелена,
Замкнулася у своїй надії,
І чомусь знов, ти зосталась одна,
Любов же де? Й твої ясні мрії?
По якій стежці, підеш нарешті,
Чого бажаєш, в своєму житті,
В розчаруванні… на перехресті,
В думках літаєш, де щастя миті?
Чи зрозумієш, чого ти хочеш,
Коли пізнала, зневіри сповна,
Між трав шовкових, стежину топчеш,
Чому байдуже? Де в душі весна?
Вже засніжило.. сріблиться поле,
Вітер розвіяв, темну пелену,
Та, ще той спогад, під серцем коле,
Пече зневір`я…. присмак полину.
Ти знайди сили, ковток повітря,
Придасть бажання й віру в майбуття,
Сонце в зеніті, подарить світла,
Замай упевненість, шануй життя.
17.12.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818016
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2018
автор: Ніна Незламна