Жовтіють голочки модрини
і гілки шишками рясні,
а парк засвітить кольорами,
неначе факел дерево блищить.
На фоні темних вертикалей –
найяскравіша жовтизна,
в клена фігурною буває,
зелено-жовта від граба.
Модрина де-де пожовтіла,
наче пухнаста ще стоїть,
губить шишки, гілки й голки,
ледь захитає вітер вмить.
Туман ховається у хащі,
дерева мокрі скрізь стоять,
проб’ється сонце через гілля,
нічні краплини заблищать.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818229
28.10.2018.-18.12.2018.
Світлина автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818098
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.12.2018
автор: Светлана Борщ