Ось іще один день
Впав до ніг моїх зовсім нечутно,
Ніби голочка жовта
Із вічної хвої сосни.
Це так мало для світу.
Це щось, наче нуль абсолютний.
А для мене – багато,
Бо й мить набирає ціни.
День, немов полотно.
Що устигла на ньому я вишить,
Поки слухалась нитка
І голка живою була?
Хоч би кілька стібків,
Але гарних, хотілось залишить
На сорочці землі,
Що й мені свою ласку дала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2018
автор: Ніна Багата