Сестрички Іра та Марина рвали кукурудзу з краєчку колгоспного лана і складали її у велику клітчасту торбу.
Раптом за спинами зупинився чорний "джип" голови колгоспу.
- Що це ви тут? - кричить голова через віконце, - Кукурудзу рвете?!
- Та ми трішечки! - сміливо відповіла Іра.
А Марина в ті роки дуже схожа була на свою мати.
- А ти бува не Хижнячки донька? - запитав голова, тицяючи на Марину пальцем. - Клавдії Петрівни?
- Так...
Тоді він посміхнувся і сказав:
- Ну-ну, рвіть, раз "трішечки".
І поїхав.
А ввечері прийшов до хати і все їхній матері розповів! Побачив варену кукурудзу, з'їв качанчик, похвалив...
***
Іншим разом Іра та Марина ловили на вудочки рибу у колгосному риборозвідному ставі поруч із табличкою "Рыбалка запрещена!"
Раптом за спинами зупинився чорний "джип" голови колгоспу.
- Що це ви тут? Рибалите?!!
- Та все одно не клює! - сміливо відповіла Іра.
А Марина в ті роки дуже схожа була на свою мати.
- А ти бува не Хижнячки донька? - запитав голова, тицяючи на Марину пальцем. - Клавдії Петрівни?
- Так...
Тоді він посміхнувся і сказав:
- Ну-ну, ловіть.. раз не клює.
І поїхав.
А ввечері знову все їхній матері розповів! З'їв печеного карасика. Похвалив.
***
А то якось восени сиділи Іра та Марина на борозді неприбраного поля і їли сирий буряк, замрійливо дивлячись назустріч своїм долям.
Під'їхав чорний "джип" голови колгоспу.
- Чого це ви тут знову робите? Рибалите?
Червоні щоки Іри та Марини тріскалися від повного роту буряка і вони мовчки кивнули.
- Вфьо 'авно діхто де пибива - відказала Іра.
- Донька Клавдії Петрівни Хижняк? - впізнав голова.
- Угу.
Він насупився та сказав тільки:
- Ну-ну...
І поїхав.
І знову ввечері все їхній матері розповів.
***
Заходить голова колгоспу до корівника, взимку, а там Іра та Марина вдвох одну корову доять. Без білих халатів.
- Доньки Клавдії Петрівни Хижняк! - вигукнув голова, б'ючи себе по ляжкам.- А тут ви що робите!?
- Рибу ловимо.
- Ну-ну, доітє-доіт...тьфу! дойте-дойте... - стомлено махнув рукою голова і пішов далі по справах.
***
Якось Іра та Марина засмагали голяка посеред поля м'ягкой гречки, тому що було літо.
Далечко зупинився чорний "джип" голови колгоспу. З машини посигналили, у відповідь їм махнули.
І машина поїхала собі, залишаючи позаду довгий хвіст куряви.
- Слухай,- сказала Марина, передаючи сестрі папироску, - Кто це такий? Чого йому від нас треба?
- А!.. Не звертай уваги! То у папки робота така.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2018
автор: Лісник